Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда"

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 7

Публикация в группе: Новости из зоопарка "404"

Перевела через гугл транслейт, в конце статьи будет сам оригинал.

Современное оружие для армии снова отложили «на завтра»

В новогоднюю ночь всем хотелось верить в чудеса. Одним из тех, кто удивлял, был Петр Порошенко. В своем поздравлении он подводил итоги: "Мы укрепили нашу обороноспособность ... Главной своей задачей вижу ... конечно же, усиление нашей обороноспособности".

Однако "укрепление" - это не только очередная партия отремонтированных и окрашенных танков. Для реального усиления обороноспособности стране нужно масштабное перевооружение армии и производство отечественными предприятиями оборонно-промышленного комплекса современного оружия.

И в этом вопросе Украина потеряла очередной год, о котором так красиво рассказывал президент за минуту до боя курантов.

Именно прошлого года, в 2016-м должна была быть принята 5-летняя " Государственная программа реформирования и развития ОПК на период до 2020 года ".

Эта программа призвана, по сути, вытащить из руин оборонные предприятия и определить, какие новые виды вооружения ОПК сможет разработать и подготовить для армии и финансовые вливания для этого нужны.

Но программу не утвердили.

20 мая СНБО приняло еще одно решение - об одобрении Стратегического оборонного бюллетеня, который "определяет конкретные задачи и жесткие сроки их исполнения".

На основе данного бюллетеня должно обеспечиваться "стратегическое планирование в оборонном секторе, воплотится в соответствующих государственных программах". С 2,5-месячным отсрочкой Петр Порошенко 2 августа вводит это решение в действие .

Контроль за выполнением было возложено на Александра Турчинова. Однако несмотря на пафосные заявления и прописаны "жесткие сроки", до конца года программа так и не была утверждена.

Руины ОПК. Преодолевать Программой или Стратегией

Готовиться программа должна не на пустом месте. 20 января 2016 Кабмин одобрил ее концепцию. Одновременно на Минэкономразвития и торговли возлагалась задача разработать и подать в двухмесячный срок программу.

Концепция - документ открыт . В нем общие вещи. Среди проблем отечественного ОПК упоминаются:

  • ОПК не имеет возможности удовлетворить потребности ВСУ, что, в свою очередь, угрожает нацбезопасности;
  • утраченные традиционные внутренние и межгосударственные кооперационные и научно-технические связи предприятий ОПК;
  • высокий уровень износа основных производственных фондов;
  • недостаточные объемы государственного оборонного заказа;
  • недостаточный уровень финансирования из государственного бюджета;
  • необходимость срочного решения проблемы минимизации импортозамещения.

Это лишь маленькая доля проблем, программа призвана была решить. На заседании парламентского Комитета по вопросам нацбезопасности и обороны 23 ноября 2016 вокруг программы снова ломали копья.

Сергей Пашинский, председатель Комитета по вопросам нацбезопасности и обороны: "С точки зрения основных фондов, лидеры ОПК находятся не только в критическом состоянии - а в катастрофическом. Если мы не выделим завода Малышева (государственное предприятие в Харькове, специализирующаяся на бронетанкостроении - УП ) хотя бы 400 000 000 гривен, этого завода за год не будет. Мы потеряем технологии. И таких примеров очень много. Государство в основные фонды не вкладывала ".

Денис Гурак, заместитель гендиректора Укроборонпрома: "Укроборонпром за 2,5 года из госбюджета на разработку получил 30000000 гривен, это 1000000 долларов. Это смешно, это копейки. У нас очень изношенные основные фонды, 25 лет не модернизировались. Это объ объективная ситуация, которую надо менять всем вместе ".

Согласно концепции, такую ​​катастрофическую ситуацию отечественного ОПК должны были преодолеть и переломить в лучшую сторону уже на втором этапе выполнения программы - с 2018 года. Тогда Украина достигла бы полной независимости от России в производстве вооружения и военной техники, а предприятия ОПК начали бы производить новейшие образцы вооружения.

Впрочем, шансы на ожидания положительных результатов уже к 2018 году - стремительно тают. Потому старт выполнения программы снова откладывается.

Однако есть еще одна проблема.

Концепция программы, даже в случае ее скорейшего утверждения, определяет лишь среднесрочную перспективу. А стране и ОПК нужно определить прежде всего долгосрочные направления развития. И перед разработкой программы должна появиться соответствующая Стратегия развития оборонно-промышленного комплекса.

"У нас отсутствует стратегия развития оборонно-промышленного сектора, - рассказывал УП экс-руководитель департамента обороны и безопасности Минэкономразвития Виктор Плахута. - Сначала должны быть приняты долгосрочные документы, чтобы утвердить видение - куда двигаться стране, затем краткосрочные программы. Но это никому не нужно , потому что в стратегии не предусмотрены средства. А в программе - они есть ".

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 8

Для увеличения нажмите на изображение

С тем, что стратегические документы отсутствуют, не соглашается заместитель министра экономразвития Юрий Бровченко. В частности, он вспоминает, что в стратегии нацбезопасности и обороны отдельным разделом идет развитие ОПК:

"Все стратегические документы в сфере обороны уже приняты, они изложены не в одном документе, а в нескольких: Стратегия нацбезопасности и обороны , закон об обороне , Стратегический оборонный бюллетень - в каждом из них отведено место ОПК. Мы разрабатываем программу на основе этих существующих документов . Это нормально.

Стратегия планируется к 2035 году, и мы будем над ней работать. Сейчас нам нужно думать о сегодня ".

"Хотелки" на 171 000 000 000 гривен в Программе от Укроборонпрома

Разработка программы возлагалась на Министерство экономического развития и торговли. Несмотря на это, первый проект программы появился в стенах Укроборонпрома.

Этот документ имеет гриф "совершенно секретно". По понятным причинам "Украинская правда" не публиковать его. Однако для того, чтобы у читателя сложилось представление об уровне работы ответственных чиновников, немного пройдемся по этому проекту программы.

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 9

Паспорт Программы от Укроборонпрома на 171,2 миллиарда гривен

Даже беглое знакомство с документом, который находится на десятках страниц, вызывает удивление. Руководители Укроборонпрома объясняют наполнения программы откровенно: это - "хотелки" всех причастных к ОПК .

Владимир Коробов, заместитель гендиректора Укроборонпрома: "Собрали всех конструкторов, Академию наук, Космическое агентство, Минобороны, Минэкономики, кто там был НЕ приглашений - я даже не знаю. Каждый дал туда свое видение тех проблем, Которые сегодня накоплены".

Роман Романов, генеральный директор Укроборонпрома: "В этом документе появились" хотелки "всех. Наука, образование - это были" хотелки ". Это не то, что все эти люди хотели украсть. Все прекрасно понимали, что передали в Минэкономики - господа, это ваш профиль, вы понимаете, как должна работать экономика. На сколько денег можно рассчитывать? Примите решение и распишите.

Самостоятельно взять на себя полномочия разработки программы руководители Укроборонпрома не могли.

"Добро" именно на такой подход дал первый заместитель Секретаря СНБО Олег Гладковський, который в интервью УП попросил не называть его "смотрящим" Порошенко .

Цифра "171 200 000 000", которые планируется направить только на подготовку и модернизацию производства - не самая из представленных в укроборонивському проекте программы.

В документе также определяется, какую продукцию и в каком количестве сможет выработать то или иное предприятие в случае финансирования его развития.

Например, по расчетам авторов проекта программы, в случае финансирования на уровне 171 000 000 000 гривен за 5 лет - предприятия ОПК за это время смогут произвести продукции на 658 000 000 000 гривен.

В "Украинской правды" возникли вопросы относительно реальности этой цифры в проекте программы от Укроборонпрома. Ведь 658000000000 гривен - или около 24 миллиардов долларов по сегодняшнему курсу - не осилят ни отечественные заказчики, ни зарубежные.

Другие цифры и пункты также вызывают ряд вопросов.

Так, в открытых источниках можно увидеть стоимость одного снаряда РСЗО "Град" в диапазоне 1.000-5.000 долларов - тогда как в программе указана цена 10 000 долларов.

Почему? Этот вопрос УП адресовала Олегу ГЛАДКОВСКАЯ, но ответа не получила:

"Я не хочу говорить по" Град "или еще что-то. Потому что на сегодняшний день мы находимся на этапе, когда у нас по этим изделиям не может быть себестоимости, потому что нет подготовки производства, еще оно проводится".

Также, согласно документу, завод "Ленинская кузня", конечными бенефициарными владельцами которого считаются Петр Порошенко и Игорь Кононенко , в течение 5 лет должен изготовить 18 катеров "Гюрза".

Кроме того, указанная стоимость этих катеров в несколько раз превышает аналогичные катера зарубежного производства, есть некоторые основания сомневаться, что завод вообще может их выработать. Ведь в соответствии с принятым Киевсоветом решения в конце сентября-2016 , территорию завода имеют застроить жилыми домами.

Зато в разговоре с УП Олег Гладковський - при том, что он является давним бизнес-партнером владельцев завода, а вместе с Кононенко учился еще в институте - заявил, что ничего не знает о планах застройки "Ленкузни".

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 10

Для увеличения нажмите на изображение

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 11

Для увеличения нажмите на изображение

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 12

Для увеличения нажмите на изображение

В варианте программы от Укроборонпрома на создание, техническое перевооружение и подготовку производства кораблей, катеров специального назначения и платформ "Гюрза", "Лань", "Кентавр" и другие предлагается выделить 291 690 000 гривен - пункт 2.1.2.в1. - что позволит разработать документацию на строительство 21 единицы новой продукции.
Также это позволит выработать 101 единицу продукции на общую сумму 24176000000 гривен, в частности:
«Лань» - 3 единицы (на сумму 4200000000 гривен, или 1,4 миллиарда за 1 катер),
"Гюрза" - 18 единиц (5800000000 гривен, по 320 000 000 гривен за катер),
"Кентавр" - 8 единиц (3100000000 гривен - 400000000 гривен за катер)

Удивили своим ответом по "Ленкузни" и руководители Укроборонпрома.

Они, хотя и внесли завод в свой вариант программы, но может ли он выполнить указанный объем работ после выделения бюджетных денег на развитие - не знают.

Денис Гурак, заместитель гендиректора Укроборонпрома: "Я, честно говоря, вообще не знаю, что происходит на" Ленкузни ", кроме того, что мы им импортируем некоторые составляющие, которые они ставят на катера. Это все, что я знаю о" Ленкузню " , потому что это предприятие не входит в состав "Укроборонпрома".

Еще одна история с укроборонпромивською программой касается завода "Паллада" (херсонский судостроительный завод - УП), входящей в состав ГК "Укроборонпром". В программу заложили деньги на разработку и производство заводом "Паллада" плавучего госпиталя на 200 человек. Есть ли такая необходимость в ВМС Украины, в Укроборонпроме четкого ответа не дают, и не связывают этот пункт с тем, что гендиректор Концерна Роман Романов сам из Херсона.

После детальных разговоров с должностными лицами Укроборонпрома, СНБО и Минэкономразвития создается впечатление, что все предложения перед внесением в документ никто не проверял - ни обоснованность указанных сумм, ни возможности предприятий развивать производство, ни потребности ВСУ в указанных видах вооружения и техники.

Выглядит так, что при разработке программы Укроборонпром положился на честное слово представителей предприятий, предоставивших свои "хотелки".

Хотя Гладковський убеждал УП: нереальных цифр в программе нет: "Там все реально с точки зрения того, что нужно делать. И по заводу имени Малышева, и по" Искра ", там все написано, что нужно. Но на это нет назначений".

Возможно, Гладковський имел в виду не проект программы от Укроборонпрома, а окончательную версию документа?

Программа "по-новому"

Долгое время "стрелки" за торможение разработки программы направляли на Министра экономического развития и торговли Абромавичюс. 9 месяцев назад его в должности заменил Степан Кубов - но программа еще не родился.

В июне Кубов получил еще и профильного заместителя по вопросам обороны и безопасности Юрия Бровченко. И хотя в министерство Бровченко вернулся с Укроборонпрома, программу государственного концерна он отложил. И взял разрабатывать свою по-новому.

"Украинской правде" Бровченко пояснил, что в варианте программы от Укроборонпрома полностью не учтены потребности Минобороны по развитию вооружения и военной техники. Поэтому на межведомственной комиссии по вопросам ОПК , которая работает при СНБО и возглавляется ГЛАДКОВСКАЯ, приняли решение доработать программу.

С чем конкретно в программе Укробронпрому не согласилось министерство, Бровченко не говорим - "государственная тайна".

Юрий Бровченко, заместитель министра экономического развития и торговли: "Что не устроило? Программа развития ОПК должна содержать общие мероприятия, направленные на развитие той или иной отрасли. Например, авиационной отрасли, направление артиллерийского вооружения, направление бронетанкового вооружения. Такие меры должны быть отражены в программе. А после общей программы мы разрабатываем целевые программы развития того или иного направления. Так, например, мы параллельно работаем над программой освоения и производства боеприпасов и изделий спецхимии в 2021 ".

"Программа Бровченко" от "Программы Укроборонпрома" отличает прогнозируемый объем финансирования - всего 19200000000 гривен.

Вместе с тем по состоянию на август 2016 года она содержала целый ряд недостатков. Об этом "Украинской правде" стало известно из докладной записки.

В этом документе среди основных недостатков программы от Бровченко перечислены:

  • отсутствие расчетов общих объемов государственных средств и обоснование их распределения на выполнение задач и мероприятий программы,
  • несогласованность с Государственной целевой оборонной программой развития вооружения и военной техники,
  • отсутствие в ожидаемых результатах информации о прогнозируемом объеме роста производства и реализации продукции.

Директор департамента обороны и безопасности Минэкономразвития Плахута убеждал министра Степана Кубива: в случае реализации такой программы следует ожидать бесконтрольного, нецелевого и неэффективного использования бюджетных средств.

Были учтены эти замечания при доработке окончательного проекта Программы, "Украинской правде" не известно.

Документ остается секретным.

Современной оружия нет, виновных - тоже?

Отсутствие современного оружия в армии - не самое распространенное вопрос среди военных на передовой. Из-за промедления с утверждением программы, развитием производства предприятий ОПК, соответствующим выделением бюджетных денег на нужды армии - появление нового вооружения в армии постоянно откладывается.

И за это должны нести ответственность конкретные должностные лица.

Так считает даже 1-й заместитель Секретаря СНБО Олег Гладковський. По крайней мере, в интервью "Украинской правде " о торможения утверждения другого документа он сказал следующее:

"Программа развития вооружения и военной техники принято с задержкой на один год. Это пример не только для административного расследования, но и к худшим последствиям. Потому что люди ходят на работу и ничего не делают".

Статья из-за которой СБУ "наехало" на сайт "Украинская Правда" 13

Гладковський: Программу принято с задержкой на один год. Это пример не только для административного расследования

* * *

Итак, на сегодня имеем следующее.

При том, что в условиях воюющей страны такая программа должна появиться еще в 2014-м, СНБО и Кабмин берутся за ее создание только ближе к 2016-му. При этом, как следует из официальных решений, разработка программы развития ОПК снова задерживается минимум на год.

Такая бездеятельность ведет не только к подрыву обороноспособности страны уже в ближайшей перспективе, но и к увеличению потерь среди военных во время активных боевых действий.

Поэтому виновные в этом действительно должны нести не только административное наказание.

Кто же эти виноваты? Должности и фамилии можно легко найти в документах:

  • Президент Петр Порошенко, который несколько месяцев тормозил введение в действие решение СНБО;
  • Секретарь СНБО Александр Турчинов, на которого возлагался контроль за исполнением решения СНБО по программе;
  • 1-й заместитель секретаря СНБО Олег Гладковський, который также возглавляет межведомственную комиссию по вопросам ОПК, на которой программа обсуждалась;
  • Министр экономического развития и торговли Степан Кубов, как руководитель министерства, на которое правительство возлагало задачу разработать программу;
  • Заместитель министра экономического развития и торговли Юрий Бровченко, как ответственный в министерстве за вопросы ОПК;
  • Генеральный директор Укроборонпрома Роман Романов, как руководитель государственного концерна, который взялся за разработку программы.

PS Автор призывает сотрудников СБУ, которые опрашивают должностных лиц, откуда в Украинской правды программа Укроборонпрома, не тратить лишнее время на мелочи. Активность и усилия спецслужбы стоило бы направить на выявление и документирование тех чиновников, которые тормозят развитие ОПК и подрывают обороноспособность страны.

Алексей Братущак, УП

 

Ну и статья оригинал (для тех кто знает украинский язык)

У новорічну ніч усім хотілося вірити в дива. Одним з тих, хто дивував, був Петро Порошенко. У своєму привітанні він підбивав підсумки: "Ми зміцнили нашу обороноздатність... Головним своїм завданням бачу... звичайно ж, посилення нашої обороноздатності".

Проте "зміцнення" – це не лише чергова партія відремонтованих та пофарбованих танків. Для реального посилення обороноздатності країні потрібно масштабне переозброєння армії та виробництво вітчизняними підприємствами обороно-промислового комплексу сучасної зброї.

І в цьому питанні Україна втратила черговий рік, про який так красиво розповідав президент за хвилину до бою курантів.

Саме минулого року, у 2016-му мала бути ухвалена 5-річна "Державна програма реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року".

Ця програма покликана, по суті, витягнути з руїн оборонні підприємства та визначити, які нові види озброєння ОПК зможе розробити та підготувати для армії та які фінансові вливання для цього потрібні.

Але програму не затвердили.

Відповідальні за посилення обороноздатності посадовців, у першу чергу наближені саме до Порошенка, не спромоглися за рік виконати рішень РНБО та Кабміну. Тож військовим на фронті доведеться чекати на нові розробки щонайменше на рік більше.

Кілька місяців "Українська правда" збирала інформацію щодо програми. Цей процес ускладнював гриф секретності, накладений на документ. За нього ховаються усі посадовці.

Але отримані матеріали та відкрита інформація дозволяють не лише побачити недоліки у розробці програми, а й назвати відповідальних за зриви визначених термінів.

Відкладене відродження ОПК

27 січня 2016 року РНБО доручила уряду завершити розробку та затвердити до 29 лютого 2016 року "Державну програму реформування та розвитку ОПК на період до 2020 року".

У вказані терміни програму не затвердили.

20 травня РНБО ухвалило ще одне рішення – про схвалення Стратегічного оборонного бюлетеня, який "визначає конкретні завдання та жорсткі строки їх виконання".

На основі даного бюлетеню повинно забезпечуватися "стратегічне планування в оборонному секторі, що втілиться у відповідних державних програмах". З 2,5-місячним відтермінуванням Петро Порошенко 2 серпня вводить це рішення у дію.

Контроль за виконанням було покладено на Олександра Турчинова. Однак попри пафосні заяви і прописані "жорсткі строки", до кінця року програма так і не була затверджена.

Руїни ОПК. Долати Програмою чи Стратегією

Готуватися програма мала не на порожньому місці. 20 січня 2016 року Кабмін схвалив її концепцію. Одночасно на Мінекономрозвитку і торгівлі покладалося завдання розробити та подати у двомісячний термін програму.

Концепція – документ відкритий. У ньому загальні речі. Серед проблем вітчизняного ОПК згадуються:

  • ОПК не має змоги задовольнити потреби ЗСУ, що, у свою чергу, загрожує нацбезпеці;
  • втрачені традиційні внутрішні та міждержавні коопераційні та науково-технічні зв'язки підприємств ОПК;
  • високий рівень зносу основних виробничих фондів;
  • недостатні обсяги державного оборонного замовлення;
  • недостатній рівень фінансування з державного бюджету;
  • необхідність термінового розв'язання проблеми мінімізації імпортозаміщення.

Це лише маленька частка проблем, які програма покликана була вирішити. На засіданні парламентського Комітету з питань нацбезпеки та оборони 23 листопада 2016 року навколо програми знову ламали списи.

Сергій Пашинський, голова Комітету з питань нацбезпеки та оборони: "З точки зору основних фондів, лідери ОПК знаходяться не те що в критичному стані – а в катастрофічному. Якщо ми не виділимо заводу Малишева (державне підприємство у Харкові, що спеціалізується на бронетанкобудуванні – УП) хоча б 400 мільйонів гривень, цього заводу за рік не буде. Ми втратимо технології. І таких прикладів дуже багато. Держава в основні фонди не вкладала".

Денис Гурак, заступник гендиректора Укроборонпрому: "Укроборонпром за 2,5 роки з держбюджету на розробку отримав 30 мільйонів гривень, це 1 мільйон доларів. Це смішно, це копійки. У нас дуже зношені основні фонди, які 25 років не модернізовувалися. Це об'єктивна ситуація, яку треба змінювати всім разом".

Згідно із концепцією, таку катастрофічну ситуацію вітчизняного ОПК мали подолати та переломити у кращий бік вже на другому етапі виконання програми – з 2018 року. Тоді Україна досягла б повної незалежності від Росії у виробництві озброєння та військової техніки, а підприємства ОПК почали б виробляти новітні зразки озброєння.

Втім, шанси на очікування позитивних результатів вже до 2018 року – стрімко тануть. Бо старт виконання програми знову відкладається.

Однак є ще одна проблема.

Концепція програми, навіть у разі її якнайшвидшого затвердження, визначає лише середньострокову перспективу. А країні та ОПК потрібно визначити перш за все довгострокові напрямки розвитку. І перед розробкою програми мала з'явитися відповідна Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу.

"У нас відсутня стратегія розвитку обороно-промислового сектору, розповідав УП екс-керівник департаменту оборони та безпеки Мінекономрозвитку Віктор Плахута. – Спочатку мають бути прийняті довгострокові документи, щоб затвердити візію – куди рухатись країні, потім короткострокові програми. Але це нікому не потрібно, бо в стратегії не передбачені кошти. А в програмі – вони є".

 

Для збільшення натисніть на зображення

З тим, що стратегічні документи відсутні, не погоджується заступник міністра економрозвитку Юрій Бровченко. Зокрема, він згадує, що в стратегії нацбезпеки та оборони окремим розділом іде розвиток ОПК:

"Усі стратегічні документи у сфері оборони уже прийняті, вони викладені не в одному документі, а в декількох: Стратегія нацбезпеки та оборони, закон про оборону, Стратегічний оборонний бюлетень – у кожному з них відведено місце ОПК. Ми розробляємо програму на основі цих існуючих документів. Це нормальна річ.

Стратегія планується до 2035 року, і ми будемо над нею працювати. Зараз нам потрібно думати про сьогодні".

"Хотєлкі" на 171 мільярд гривень у Програмі від Укроборонпрому

Розробка програми покладалася на Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Попри це, перший проект програми з'явився в стінах Укроборонпрому.

Цей документ має гриф "цілком таємно". Зі зрозумілих причин "Українська правда" не публікуватиме його. Однак для того, щоб у читача склалося уявлення про рівень роботи відповідальних чиновників, трохи пройдемося по цьому проекту програми.

 

Паспорт Програми від Укроборонпрому на 171,2 мільярди гривень

Навіть побіжне ознайомлення з документом, який міститься на десятках сторінок, викликає здивування. Керівники Укроборонпрому пояснюють наповнення програми відверто: це – "хотєлкі" усіх дотичних до ОПК.

Володимир Коробов, заступник гендиректора Укроборонпрому: "Собрали всех конструкторов, Академию наук, Космическое агентство, Минобороны, Минэкономики, кто там был не приглашен – я даже не знаю. Каждый дал туда свое видение тех проблем, которые сегодня накоплены".

Роман Романов, генеральний директор Укроборонпрому: "В этом документе появились "хотелки" всех. Наука, образование – это были "хотелки". Это не то, что все эти люди хотели украсть. Все прекрасно понимали, что передали в Минэкономики – господа, это ваш профиль, вы понимаете, как должна работать экономика. На сколько денег можно рассчитывать? Примите решение и распишите.

Самостійно перебрати на себе повноваження розробки програми керівники Укроборонпрому не могли.

"Добро" саме на такий підхід дав 1-ий заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський, який в інтерв'ю УП попросив не називати його "смотрящім" Порошенка.

Цифра "171,2 мільярдів", які планується спрямувати лише на підготовку та модернізацію виробництва – не найбільша з представлених в укроборонівському проекті програми.

У документі також визначається, яку продукцію та в якій кількості зможе виробити те чи інше підприємство у разі фінансування його розвитку.

Наприклад, за розрахунками авторів проекту програми, у разі фінансування на рівні 171 мільярд гривень за 5 років – підприємства ОПК за цей час зможуть виробити продукції на 658 мільярдів гривень.

В "Української правди" виникли запитання щодо реальності цієї цифри у проекті програми від Укроборонпрому. Адже 658 мільярдів гривень – або близько 24 мільярдів доларів за сьогоднішнім курсом – не осилять ані вітчизняні замовники, ані закордонні.

Інші цифри та пункти також викликають ряд питань.

Так, у відкритих джерелах можна побачити вартість одного снаряду РСЗВ "Град" в діапазоні 1.000-5.000 доларів – тоді як в програмі зазначена ціна 10 тисяч доларів.

Чому? Це питання УП адресувала Олегу Гладковському, але відповіді не отримала:

"Я не хочу казати по "Градам" чи ще щось. Бо на сьогоднішній день ми знаходимось на етапі, коли у нас по цим виробам не може бути собівартості, бо нема підготовки виробництва, ще воно проводиться".

Також, згідно із документом, завод "Ленінська кузня", кінцевими бенефіціарними власниками якого вважаються Петро Порошенко та Ігор Кононенко, протягом 5 років має виготовити 18 катерів "Гюрза".

Окрім того, що зазначена вартість цих катерів в декілька разів перевищує аналогічні катери закордонного виробництва, є деякі підстави сумніватися, що завод взагалі може їх виробити. Адже у відповідності до ухваленого Київрадою рішення наприкінці вересня-2016, територію заводу мають забудувати житловими будинками.

Натомість у розмові з УП Олег Гладковський – при тому, що він є давнім бізнес-партнером власників заводу, а разом із Кононенком вчився ще в інституті – заявив, що нічого не знає про плани забудови "Ленкузні".

 

Для збільшення натисніть на зображення

 

Для збільшення натисніть на зображення

 

Для збільшення натисніть на зображення

У варіанті програми від Укроборонпрому на створення, технічне переозброєння та підготовку виробництва кораблів, катерів спеціального призначення та платформ "Гюрза", "Лань", "Кентавр" та інші пропонується виділити 291,69 мільйонів гривень – пункт 2.1.2.в1. – що дасть можливість розробити документацію на будівництво 21 одиниці нової продукції.
Також це дозволить виробити 101 одиницю продукції на загальну суму 24,176 мільярдів гривень, зокрема:
"Лань" – 3 одиниці (на суму 4,2 мільярдів гривень, або 1,4 мільярди за 1 катер),
"Гюрза" – 18 одиниць (5,8 мільярдів гривень, по 320 мільйонів гривень за катер),
"Кентавр" – 8 одиниць (3,1 мільярдів гривень – 400 мільйонів гривень за катер)

Здивували своєю відповіддю щодо "Ленкузні" і керівники Укроборонпрому.

Вони, хоч і внесли завод до свого варіанту програми, але чи може він виконати зазначений обсяг робіт після виділення бюджетних грошей на розвиток виробництва – не знають.

Денис Гурак, заступник гендиректора Укроборонпрому: "Я, чесно кажучи, взагалі не знаю, що відбувається на "Ленкузні", крім того, що ми їм імпортуємо деякі складові, які вони ставлять на катери. Це все, що я знаю про "Ленкузню", бо це підприємство не входить до складу "Укроборонпрому".

Ще одна історія з укроборонпромівською програмою стосується заводу "Палада" (херсонський суднобудівний завод – УП), що входить до складу ДК "Укроборонпром". У програму заклали гроші на розробку і виробництво заводом "Палада" плавучого госпіталю на 200 осіб. Чи є така потреба у ВМС України, в Укроборонпромі чіткої відповіді не дають, і не пов'язують цей пункт із тим, що гендиректор Концерну Роман Романов сам з Херсону.

Після детальних розмов з посадовими особами Укроборонпрому, РНБО та Мінекономрозвитку складається враження, що усі пропозиції перед внесенням до документу ніхто не перевіряв – ані обґрунтованість вказаних сум, ані можливості підприємств розвивати виробництво, ані потреби ЗСУ у вказаних видах озброєння та техніки.

Виглядає так, що при розробці програми Укроборонпром поклався на чесне слово представників підприємств, які надали свої "хотєлкі".

Хоча Гладковський переконував УП: нереальних цифр у програмі немає: "Там все реально з точки зору того, що потрібно робити. І по заводу імені Малишева, і по "Іскрє", там все написано, що потрібно. Але на це немає призначень".

Можливо, Гладковський мав на увазі не проект програми від Укроборонпрому, а остаточну версію документу?

Програма "по-новому"

Довгий час "стрілки" за гальмування розробки програми спрямовували на Міністра економічного розвитку та торгівлі Айвараса Абромавічуса. 9 місяців тому його на посаді замінив Степан Кубів – але програма досі не народилася.

У червні Кубів отримав ще й профільного заступника з питань оборони та безпеки Юрія Бровченка. І хоча в міністерство Бровченко повернувся з Укроборонпрому, програму державного концерну він відклав. І взяв розробляти свою, по-новому.

"Українській правді" Бровченко пояснив, що у варіанті програми від Укроборонпрому не повністю враховані потреби Міноборони щодо розвитку озброєння та військової техніки. Тож на міжвідомчій комісії з питань ОПК, яка працює при РНБО та очолюється Гладковським, ухвалили рішення доопрацювати програму.

Із чим конкретно у програмі Укробронпрому не погодилось міністерство, Бровченко не каже – "державна таємниця".

Юрій Бровченко, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі: "Що не влаштувало? Програма розвитку ОПК має містити загальні заходи, які направлені на розвиток тієї чи іншої галузі. Наприклад, авіаційної галузі, напрямок артилерійського озброєння, напрямок бронетанкового озброєння. Такі заходи мають бути відображені у програмі. А після загальної програми ми розробляємо цільові програми розвитку того чи іншого напрямку. Так, наприклад, ми паралельно працюємо над програмою освоєння та виробництва боєприпасів та виробів спецхімії до 2021 року".

"Програму Бровченка" від "Програми Укроборонпрому" відрізняє прогнозований обсяг фінансування – усього 19,2 мільярдів гривень.

Разом із цим станом на серпень 2016-го вона містила цілий ряд вад. Про це "Українській правді" стало відомо з доповідної записки.

У цьому документі серед основних вад програми від Бровченка перераховані:

  • відсутність розрахунків загальних обсягів державних коштів та обґрунтування їх розподілу на виконання завдань і заходів програми,
  • неузгодженість з Державною цільовою оборонною програмою розвитку озброєння та військової техніки,
  • відсутність в очікуваних результатах інформації про прогнозований обсяг зростання виробництва та реалізації продукції.

Директор департаменту оборони та безпеки Мінекономрозвитку Плахута переконував міністра Степана Кубіва: у разі реалізації такої програми слід очікувати безконтрольного, нецільового та неефективного використання бюджетних коштів.

Чи були враховані ці зауваження при доопрацюванні остаточного проекту Програми, "Українській правді" не відомо.

Документ залишається секретним.

Сучасної зброї немає, винних – теж?

Відсутність сучасної зброї в армії – чи не найпоширеніше запитання серед військових на передовій. Через зволікання із затвердженням програми, розвитком виробництва підприємств ОПК, відповідним виділенням бюджетних грошей на потреби армії – поява нового озброєння у війську постійно відкладається.

І за це мають нести відповідальність конкретні посадовці.

Так вважає навіть 1-й заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський. Принаймні, в інтерв'ю "Українській правді" щодо гальмування затвердження іншого документу він сказав наступне:

"Програму розвитку озброєння та військової техніки прийнято із затримкою на один рік. Це приклад не тільки для адміністративного розслідування, а й до гірших наслідків. Бо люди ходять на роботу і нічого не роблять".

 

Гладковський: Програму прийнято із затримкою на один рік. Це приклад не тільки для адміністративного розслідування

*  *  *

Отже, на сьогодні маємо наступне.

При тому, що в умовах воюючої країни така програма мала б з'явитися ще у 2014-му, РНБО та Кабмін беруться за її створення лише ближче до 2016-го. При цьому, як випливає з офіційних рішень, розробка програми розвитку ОПК знову затримується щонайменше на рік.

Така бездіяльність веде не лише до підриву обороноздатності країни вже у найближчій перспективі, а й до збільшення втрат серед військових під час активних бойових дій.

Тож винні у цьому дійсно мають нести не тільки адміністративне покарання.

Хто ж ці винні? Посади та прізвища можна легко знайти в документах:

  • Президент Петро Порошенко, який кілька місяців гальмував введення у дію рішення РНБО;
  • Секретар РНБО Олександр Турчинов, на якого покладався контроль за виконання рішення РНБО щодо програми;
  • 1-й заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який також очолює міжвідомчу комісію з питань ОПК, на якій програма обговорювалася;
  • Міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів, як керівник міністерства, на яке уряд покладав завдання розробити програму;
  • Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Юрій Бровченко, як відповідальний у міністерстві за питання ОПК;
  • Генеральний директор Укроборонпрому Роман Романов, як керівник державного концерну, який взявся за розробку програми.

P.S. Автор закликає співробітників СБУ, які опитують посадовців, звідки у Української правди програма Укроборонпрому, не витрачати зайвий час на дрібниці. Активність та зусилля спецслужби варто було б спрямувати на виявлення та документування тих чиновників, які гальмують розвиток ОПК та підривають обороноздатність країни.

Олексій Братущак, УП

3

Автор публикации

не в сети 3 часа

Ева Браун

1 570
- Жизнь коварна, как Мюллер! С утра, сама, одна, в закрытой квартире! И ванную закрыла изнутри! Моюсь в душе. Уронила мыло, нагнулась поднимать и задом наткнулась на кран!!! Сука, никому нельзя доверять!!!
35 лет
День рождения: 04 Сентября 1987
Комментарии: 1058Публикации: 2846Регистрация: 28-05-2016
 
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
РЭНБИ - Europe
Comments: 3
  1. Ева Браун (автор)

    Просьба ко всем кто читает, если Вам не сложно, лайкните стать. Спасибо. :roll:

    1
  2. Лэсык

    Ответ для Ева Браун:
    Лови +, мне не жалко :D

    1
  3. Людмила Прокофьевна

    Еще год назад это казалось невозможным. Любые проамериканские информационные ресурсы были табу для киевской власти. Но вчера все изменилось и СБУ нагрянуло в святая святых украинских грантоедов, в редакцию «Украинской правды».

    Официальный повод, притянут за уши. Видите ли, спецслужбы озаботились материалом, вышедшим ВОСЕМЬ месяцев назад и содержащим «элементы государственной тайны». Восемь месяцев это никого не трогало, а теперь, когда на Украину вернулся Саакашвили, и ему очень нужны информационные ресурсы для борьбы с Порошенко, вдруг вспомнили. Требование снять публикацию и передать все материалы с ней связанные, это на самом деле предложение поговорить. Такое себе джентльменское предупреждение. Как для своих. Мол, не лезьте в это дело и к вам никаких вопросов не будет. Ну и чтобы у Запада не было оснований обвинить Киев в ущемлении свободы слова. Гостайна, это святое.

    В общем, очень примечательный маркер, как по мне. Наблюдаем за развитием ситуации.

    0
Добавить комментарий
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
*
Ваш день рождения * :
Число, месяц и год:
Отображать дату:
Генерация пароля
/